|
Вже догорає день і я йду одна |
|
Там, де колись удвох з тобою ми ходили |
|
Тепер тут ходить сум, кінчається весна |
|
Бо кохання своє ми у неї навік залишили |
|
Не розумію досі я чому все так |
|
Яким вона тебе приворожила зіллям? |
|
Призначен вже мені, казали, день і час |
|
Ти мене запроси, ти мене запроси на весілля |
|
Ніхто не винен, ніхто не винен |
|
Ми не хотіли чужими стати |
|
Ніхто не винен, ніхто не винен |
|
Лиш місяць травень, ласкавий травень |
|
Лиш місяць травень у тому винен |
|
Що ти про мене забуваєш |
|
Лиш місяць травень у тому винен |
|
Що не забуду тебе я |
|
Лиш місяць травень у тому винен |
|
Що ти про мене забуваєш |
|
Лиш місяць травень у тому винен |
|
Що залишаюсь я одна |
|
Ти запроси мене, я тільки подивлюсь |
|
Наскільки щаслив ти - питати я не смію |
|
Я на хвілиноньку, бо сльоз своїх боюсь |
|
Хоч і боляче це, але все ж я за тебе радію |
|
Ніхто не винен, ніхто не винен |
|
Ми не хотіли чужими стати |
|
Ніхто не винен, ніхто не винен |
|
Лиш місяць травень, ласкавий травень |
|
Лиш місяць травень у тому винен |
|
Що ти про мене забуваєш |
|
Лиш місяць травень у тому винен |
|
Що не забуду тебе я |
|
Лиш місяць травень у тому винен |
|
Що ти про мене забуваєш |
|
Лиш місяць травень у тому винен |
|
Що залишаюсь я одна |
|
Ніхто не винен |
|
Ніхто не винен! |