| [00:26.03] |
Осінь, брудний тротуар, ноти, відкритий футляр |
| [00:31.66] |
Грає старий музикант, дзвінко скрипка співає |
| [00:37.76] |
Ніжна, легка і проста, гарна мелодія та |
| [00:43.55] |
Тихо по вітру кружля і до неба злітає |
| [00:49.60] |
Люди спішили додому, в очі дивились старому |
| [00:55.46] |
Був у очах тих покірних і смуток, і жаль |
| [01:01.30] |
Грає старий скрипаль, в сірих очах печаль |
| [01:07.40] |
Грає про те, що є і чого вже не буде |
| [01:13.07] |
В скронях вже сивина, але в душі весна |
| [01:18.98] |
Знов настає, коли його слухають люди |
| [01:24.97] |
Незрозуміло чому: може, за пісню сумну |
| [01:31.02] |
Кожен спішив обійти музиканта старого |
| [01:36.92] |
Білі сніжинки з-під хмар падали прямо в футляр |
| [01:42.77] |
Рідко скупі мідяки дзвінко падали в нього |
| [01:48.76] |
Скрипка усе розуміла, хоч від морозу тремтіла |
| [01:54.64] |
Була від того сумною мелодія та |
| [02:00.46] |
Грає старий скрипаль, в сірих очах печаль |
| [02:06.41] |
Грає про те, що є і чого вже не буде |
| [02:12.36] |
В скронях вже сивина, але в душі весна |
| [02:18.48] |
Знов настає, коли його слухають люди |
| [02:27.36] |
Де ті щасливі роки? Де ті вродливі жінки? |
| [02:33.25] |
Може, то був тільки сон і мені все приснилось |
| [02:39.13] |
Все промайнуло як мить, серце від смутку болить |
| [02:44.94] |
Скрипка — то радість одна, що мені залишилась |
| [02:50.70] |
Скрипка усе розуміла, хоч від морозу тремтіла |
| [02:56.88] |
Була від того сумною мелодія та |
| [03:02.74] |
Грає старий скрипаль, в сірих очах печаль |
| [03:08.59] |
Грає про те, що є і чого вже не буде |
| [03:14.63] |
В скронях вже сивина, але в душі весна |
| [03:20.48] |
Знов настає, коли його слухають люди |
| [03:26.52] |
|