|
作词 : Ігор Гутник/Дмитро Паранчук |
|
作曲 : Ігор Гутник/Дмитро Паранчук |
|
Гоня: |
|
Куди попали? Дим ми палим! |
|
Ми виливали бухло на асфальт |
|
Куди попали? Дим ми палим! |
|
Ми виливали бухло на асфальт |
|
Куди попали всі, хто задавали питання про долю майбутнє та бога, якого шукали в собі |
|
Виливали бухло на асфальт за тих, хто закатаний жирними слоями мертвих снів |
|
В мене виникає багато запитань, та відповіді не дає ніхто |
|
Як ми довели культуру до такого, шо видно її під моїм вікном |
|
Де ми забули суть? Теми не занесуть нас на старт, мета проста |
|
Ти будеш вкурсі справ, повір, та все виглядає, як масаж простати |
|
Комусь підлизав, майбутнє вже завтра, найдуть та не скажуть - нездара |
|
Як це назвати? Як написати про те, як споював душу десь в барах |
|
Вже пізно... втікати назад, попадемо в майбутнє ми через секунду.. |
|
Це дійство ніби базар, де ми продаєм себе майже задурно |
|
Два по сто, наперекір, але не проти, сам не підійди до ситуації навпроти? |
|
Абсурд і рими, нам сумно копати могили не мертвим, як кроси на дроти |
|
Бухло на асфальт, хто помирав кожен день той в курсі, як жити не варто |
|
Поки музло тебе місить з середини, ти майбутнє все ставиш на карту |
|
Тим похорониш минуле, тебе не забудуть, тебе не згадають, |
|
Дим не стане туманом, які аргументи потрібно , я просто це знаю |
|
Ким не буду я, тим і не буду яке тобі діло просто йди в сраку |
|
йди нагнись раком, йди пострибай собі, дайте нам спокій я вийду безплатно |
|
Sonnium: |
|
Викинь хлам, потім поглянь - там буде пів твого достатку |
|
Єдиний твій план - не провтикати все, провтикав достатньо |
|
Як не крути, вертатись назад кожен раз на сам край |
|
Пиздець знайомо, пізно, звісно, ти ж |
|
чекав на завтра |
|
Ти про що, не питай мене, друже, походу трохи втомився |
|
Трохи не спиться, знову зависну, може минеться у нових записках |
|
Що в них згодиться, чого там добився |
|
Куди це несеться, було вже так близько |
|
Скільки так скисло, допоки носився |
|
Там пусто, за свистом знов тиша повисне |
|
Стіни в кольорах знайомих застигли перед очима |
|
Виканав з хаосу в кріслі у тиші так, наче мене відключили |
|
Маємо, що заслужили, кажемо те, що завчили |
|
Знову за своє, точили мені б відпочити |
|
люди корисливі, хрен забудеш їх добрі вчинки |
|
Думав, що виберусь, думав, що виправлюсь Вибачте, но не сьогодні |
|
По ходу, багато не знаю, але при всьому залишусь при собі |
|
Не треба новин, де потоки лайна |
|
Довбаний цирк, де сміху нема, все це подалі послав |
|
Ми просто проходили повз, лили бухло на асфальт |
