|
作词 : Ігор Гутник |
|
作曲 : Ігор Гутник |
|
За вікном замітні зміни, передівся третій раз вже |
|
В мого міста біполярка, за пів року купа вражень |
|
Дзеркало бажань покаже те, шо не відзняти |
|
Ми затримались по часу, просто їдем через Снятин |
|
З потяга зійшов я, ніби з глузду, непритомним десь |
|
Квиток в один кінець, та від нього не відмовитись |
|
Дах пробитий протікає, шкода це не зйомна хата |
|
Я б відразу переїхав, та в ріелторів палата. |
|
Я загубився серед ваших підказок-наказів |
|
Не розквітає талант стоявший обскубаний в вазі |
|
Ви підливали не тим , я вийду з підвалу блідим |
|
Я вийду з їбалом людини , ніби я хочу піти |
|
В біт я регочу сьогодні , завтра я реву в салоні |
|
Соплі знов жую солоні , сльози, бо не був самотнім |
|
По ночах бухав і дув, потім міг пів дня не їсти |
|
Закрутилась голова? Присядь поет підвальних істин. |
|
Як долізти? Як прийти до себе в гості раз ти там |
|
Поговорити про життя та пожаліти простака |
|
Давай стакан, та просто так, ти ж виступав |
|
Піздатий стан , а де Степан? Колись в тикав, ок побудь за кадром. |
|
Там тебе не видно, все далбаєбізм твій заступив |
|
Ти показав , шо міг братан, замітили хто з вас тупив |
|
Не наступи, на всі хвости, - будь ласка не починай |
|
Ок, бо я в бариг купив путівку в їбучий рай |
|
Тут мені не вистачить місця, не визначив відстань, не визнав чи гість я ( я, я , я) |
|
Я побуду тут, нехай дограє ця пісня |
|
Потім нас зустріне біль, та це буде після |
