|
作词 : Олександр Положинський/Іван Марунич |
|
作曲 : Олександр Положинський |
|
МАЯКИ |
|
Переступаю з ноги на ногу |
|
Крок за кроком долаю метри |
|
Так потрохи проходжу дорогу |
|
Так потроху стаю експертом |
|
Мої мандрівки тривають довго |
|
Мої пригоди наповнені змістом |
|
Крок за кроком, з дороги - дорога |
|
Крок за кроком, за містом - місто |
|
Ведуть мене маяки |
|
Манять далеким світлом |
|
І відкривають очі |
|
На тих, хто поряд |
|
Чіпляються будяки |
|
Хоч я їх до себе не кликав |
|
Але я більше не хочу |
|
Жити без моря |
|
Перекидає годинник цифри |
|
Перебиває зупинка розмову |
|
Вночі мені сняться коралові рифи |
|
А зранку моря не бачу знову |
|
На тілі - тільник, на серці - якір |
|
Тримає суша, не відпускає |
|
Її принади такі ніякі |
|
Нічого доброго тут немає |
|
Ведуть мене маяки |
|
Манять далеким світлом |
|
І відкривають очі |
|
На тих, хто поряд |
|
Чіпляються будяки |
|
Хоч я їх до себе не кликав |
|
Але я більше не хочу |
|
Жити без моря |
|
Переживаю, що час минає |
|
А все тримає дорожня сітка |
|
Я щойно був і уже немає |
|
Прийшла зима, я повернусь влітку |
|
Душа співає, душа ридає |
|
Наївся щастя, напився горя |
|
У синім небі пташина зграя |
|
Волає гучно, летить до моря... |
|
Ведуть мене маяки |
|
Манять далеким світлом |
|
І відкривають очі |
|
На тих, хто поряд |
|
Чіпляються будяки |
|
Хоч я їх до себе не кликав |
|
Але я більше не хочу |
|
Жити без моря |
|
Ведуть мене маяки |
|
Манять далеким світлом |
|
І відкривають очі |
|
На тих, хто поряд |
|
Чіпляються будяки |
|
Хоч я їх до себе не кликав |
|
Але я більше не можу |
|
Жити без моря |