|
作词 : Баніт Юлія |
|
作曲 : Гашинський Василь/Шатилов Георгій |
|
Не варто вірити власним надіям, |
|
бо безклопітні люди обертають їх в прах |
|
Ти так наївно чекаєш на диво, |
|
Тримаючи мрії у тремтливих руках |
|
Сховай, дитино, свої сподівання |
|
Цей світ не має яскравих барв |
|
Там,де заховані мої бажання, |
|
глузливо землю хтось розкидав |
|
І де ж те кляте щастя, що про нього складають веселі пісні? |
|
Багряна стрічка на моєму зап'ясті |
|
Не розмалює пейзаж у вікні |
|
Сірим холодним вітром |
|
Мене облизує прогірливий дим |
|
Перехоплює в мене повітря |
|
Вириває з рук сотні старих світлин |
|
Сірим холодним вітром |
|
У мене залишилась лише сіра фарба |
|
Монохромний подих моїх думок |
|
Не відрізнязняю де вигад, де правда |
|
Не маю спокою від хронічних тривог |
|
Слухай, дитино, ти можеш повірити |
|
Майбутне вкрито туманом відраз |
|
Колись ти вперше опинишся кинутим, |
|
Колись біль відчуєш у перший раз |
|
І де ж те кляте щастя, що про нього складають веселі пісні? |
|
Багряна стрічка на моєму зап'ясті |
|
Не розмалює пейзаж у вікні |
|
Сірим холодним вітром |
|
Мене облизує прогірливий дим |
|
Перехоплює в мене повітря |
|
Вириває з рук сотні старих світлин |
|
Сірим холодним вітром |
|
я начепила усмішку, і майже впевненим кроком прямую вперед, |
|
може, стане краще але... |
|
Але... |
|
Сірим холодним вітром |
|
Мене облизує прогірливий дим |
|
Перехоплює в мене повітря |
|
Вириває з рук сотні старих світлин |
|
Сірим холодним вітром |